Профессионал — строительная техника

Фізичнa рeaбілітaція – кoмплeкс зaсoбів для віднoвлeння фізичнoгo стaну, здoрoв’я, сaмoстійнoсті у пoбуті тa прaцeздaтнoсті людини після xвoрoб aбo трaвм. Сьoгoдні фaxівці LC http://crb-gc.ru/ Neuro рoзкaжуть вaм прo eргoтeрaпію, якa є oднією з гoлoвниx склaдoвиx фізичнoї рeaбілітaції.
Щo тaкe ерготерапія

Ерготерапія – метод активної реабілітації, який спрямований на відновлення втрачених рухових функцій людини, а також дрібної моторики рук. Метод складається з занять, метою яких є тренування координації, пам’яті та уваги; також приділяється увага роботі з психологічним станом пацієнта та розвиток самостійності у побуті, якщо вона втрачена.

Що дають заняття з ерготерапевтом:

• пацієнт вчиться виконувати осмислені рухові дії, важливі у побуті, а не тільки механічні рухи;

• можливість відчувати задоволення від діяльності та її результатів;

• налагодження взаємодії та спілкування з іншими людьми;

• віру у себе.

Важлива особливість ерготерапії, яка зумовлює її успіх, – активна участь хворого у процесі. Якщо пацієнт не зацікавлений в одужанні, ефекту від ерготерапії, скоріш за все, не буде. Тому що ерготерапевт керує, а не вчиться за пацієнта.

Головна особливість ерготерапії, без якої неможливо досягти успіху, – це активна участь хворого. Без зацікавленості пацієнта ерготерапія неможлива. Іншими словами, під керівництвом ерготерапевта пацієнт сам себе заново навчає.

Коли показана ерготерапія:

• у програмах після інсультів;

• після черепно-мозкових травм, які вплинули на швидкість та якість життя;

• для активізації та покращення розумових процесів у людей похилого віку;

• при обмеженнях рухливості різного роду;

• після захворювань та травм опорно-рухового апарату;

• при порушеннях роботи периферичної нервової системи;

• якщо наявне атрофування м’язів через довгу нерухомість.

Завдання ерготерапії

1. Мотивування пацієнта робити усвідомлені активні дії.

2. Відновлення дрібної моторики та формування навичок самообслуговування.

3. Робота з мовою для відновлення спілкування в соціумі, навіть при обмежених можливостях.

4. Підвищення інтелекту та сили волі.

5. Покращення настрою, формування позитивного світогляду та підвищення психологічного тонусу.

Особливості проведення

Ерготерапія потрібна, щоб пацієнт заново навчився працювати, доглядати за собою у побуті, розважатися та спілкуватися. Для подолання конкретних труднощів, які виникають у пацієнта під час виконання звичайних дій, робиться тестування. Це може бути щось подібне: написали цифру, намалювати щось або застебнути гудзик. Коли будуть відомі результати тестування, за потреби для пацієнта складається індивідуальна програма з ерготерапії. Программа враховує потреби і можливості хворого. Так, підбираються комплекси вправ, які індивідуальні для кожного. Зазвичай це прості дії, що мають практичну спрямованість: перекласти предмет з місця на місце, відкрити пляшку, двері, взяти в руки виделку тощо). Потім людина регулярно повторює такі вправи, щоб сформувати навички.

Також для імітування дій використовуються спеціальні тренажери, які дозволяють:

• натиснути на кнопку дверного дзвінка;

• імітують дію дверної ручки;

• закривати та відкривати клямку;

• накидати на скоби і закривати навісний замок;

• вставляти вилку в розетку, а потім витягати;

• робити гвинтове обертання;

• показати кілька видів шнурівки;

• одночасно вставляти фігури у парні отвори.

Заняття побудовані за принципом «від простого до складного». Перехід від більш простих завдань до більш складних відбувається тоді, коли попередня навичка остаточно сформована. Також своєчасно коригується рівень складності завдань та їх інтенсивність. На заняттях важливо, щоб пацієнт був максимально включений у процес.